Доступне Закарпаття

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукe-mail

Проект „Доступне Закарпаття” став важливою та помітною подією в житті Ужгорода та Закарпатської області, до нього була прикута увага громадськості, ЗМІ та можновладців. Можемо констатувати, що люди, як звичайні громадяни, так і ті, хто приймає важливі для громади рішення, позитивно сприйняли ідею та мету проекту, всіляко сприяли якнайкращій його реалізації. Це надало команді проекту впевненості в обраному шляху вирішення проблеми і в правильній її ідентифікації, натхнення і сили. Але в той же час накладало додаткову відповідальність, адже на нас було спрямовано увагу мешканців області, на нас покладало надії і сподівання багато людей, яким ми фактично вже пообіцяли успіх своєї справи, даного проекту.

Тому для нас реалізація проекту „Доступне Закарпаття” стало важливою справою, це не „один з проектів, яких ще буде багато”, а, можливо, найважливіший проект для „Дивосвіту” на все його майбутнє існування. Ми намагалися кожен крок, кожен захід організувати та реалізувати якнайкраще, використати усі наявні та знайти нові, приховані можливості для збільшення ефективності кожного кроку.

На щастя, кризові явища в економічній та суспільно-політичній сферах України та Закарпатського регіону майже не вплинули на хід та результати проекту. Нас підтримували представники влади обласного та міського рівнів не залежно від політичних поглядів та внутрішньополітичних процесів у лавах регіональної еліти.

Кадрові зміни у вищих ешелонах регіональної влади, що відбулись під сам кінець терміну виконання проекту, теж ніяк не вплинули на його результати, домовленості, тощо.

Можемо констатувати, що ми сподівались на більш активну підтримку місцевих бізнес-структур. Як показує практика інших міст, де реалізовувались такі проекти, бізнес-структури починають підтримувати їх коли вже видно конкретні результати діяльності, певний досвід експлуатації обладнання, позитивні відгуки у ЗМІ, тощо. Тому ми все ще сподіваємось на активну участь бізнесу у справі забезпечення доступності міської соціальної та транспортної інфраструктури Ужгорода та Закарпатської області для осіб з вадами зору.

Підбиваючи підсумки проекту, можемо стверджувати що обрана нами стратегія його виконання виявилась максимально ефективною і дієвою.

Зокрема, проведене опитування цільової аудиторії не тільки дало інформацію про те, де варто встановлювати пристрої, але й певним чином залучило людей з вадами зору до цього процесу, дало надію та впевненість у тому, що думка кожного з цих людей чогось варта, що їхні проблеми можуть бути вирішені. Тепер ці люди знають, що стан доступності може бути покращено, тому будуть в подальшому вимагати від влади відповідних дій, самі активно брати учать в таких процесах.

Після опитування цільової аудиторії та на основі його аналізу було проведено роботу з експертами – представниками державних структур, органів соціального захисту, транспортних підприємств, технічних служб, громадських об’єднань, тощо. Це дало можливість більш професійно підійти до проблеми забезпечення доступності для людей з вадами зору, крім того, залучило усіх цих експертів до процесу реалізації проекту, завдяки чому було налагоджено партнерські зв’язки з ними та структурами, які вони представляють.

Проведення тендеру з вибору постачальника звукосигнального обладнання стало не простою проектною формальністю, а окремим дуже цікавим та важливим для проекту та продовження розпочатої ним діяльності процесом. Під час вивчення пропозицій постачальників команда проекту безпосередньо зустрічалась з виробниками, обмінювалась досвідом, думками та пропозиціями щодо вдосконалення приладів, особисто оглядала обладнання в експлуатаційних умовах в різних містах України. І хоча ми й мали обрати одного постачальника, з усіма учасниками конкурсу були налагоджені дружні та партнерські стосунки, постійну співпрацю у сфері вдосконалення технологій забезпечення доступності для людей з вадами зору

Для постачальників участь у цьому проекті була теж вкрай важливою, і не тільки через можливість заробітку (практично всі учасники тендеру пропонували знижки) – у співпраці з нами вони могли б випробовувати нові технології, адже замовлень не так вже багато по Україні, а ми були зацікавлені в інноваційності та ретельній роботі по кожному об’єкту, по кожному пристрою, адже двох однакових світлофорних об’єктів, не зважаючи на зовнішню схожість, не існує.

Ми задоволені обраним постачальником – ТОВ „АТІЛОС”. Це підприємство знаходиться в постійному пошуку нових, ефективніших рішень тих чи інших технічних завдань, постійно вдосконалює свою продукцію, залучаючи до цього процесу найширші кола представників цільової аудиторії та експертів з питань доступності. Тепер і ми потрапили в це коло.

ТОВ „АТІЛОС” став справжнім надійним партнером у нашому проекті, а не просто постачальником техніки.

Питання висвітлення перебігу та результатів проекту вирішувались, з одного боку, досить легко, адже, як вже було відзначено вище проект дійсно викликав резонанс на Закарпатті, тому журналісти охоче цікавились ним. З іншого боку, ми мали подавати інформацію під декількома дуже важливими ракурсами. По-перше, донести до слухачів, читачів та глядачів думку про те, що організація не ставить за мету власними силами забезпечити доступність, показати місцевій владі та бізнесу приклад того, як треба правильно, раціонально, ефективно та розумно забезпечувати доступність для вказаної категорії населення.

Другим „мессиджем”, який ми мали донести у кожному виступі через ЗМІ була думка про те, що засоби забезпечення доступності для осіб з вадами зору не принесуть шкоди та незручності іншим мешканцям міста та області, що проблеми однієї, незначної категорії населення ми не вирішуємо за рахунок незручності для абсолютної більшості. Навпаки, встановлені в ході проекту пристрої забезпечують безпеку абсолютно усіх мешканців та гостей міста, особливо дітей, адже крім зорового аналізатору задіюється ще й слуховий, що підвищує уважність та дисциплінованість пішоходів під час пересування вулицями міста.

Ми пояснювали особливості встановленого обладнання, його технічні характеристики, які покликані запобігти створенню дискомфортних умов мешканцям міста.

Крім того, ми зазначали, що до цільової аудиторії проекту, до тієї групи громадян, яким ми забезпечуємо доступність, відносяться не тільки інваліди зору, але й люди похилого віку, які втрачають зір через старіння, і ті хто працюють на шкідливому для зору виробництві, за комп’ютером, тощо.

Як показує практика реалізації подібних проектів, без висвітлення та пропаганди вищезазначених моментів ідея забезпечення доступності буде відторгатися громадою і проект не дасть очікуваних результатів.

Отже, „медійна складова” проекту теж була правильно спланована та реалізована: мешканці міста розуміють важливість проекту для всієї громади, відсутні прояви вандалізму, заклики припинити реалізацію проекту, зняти встановлене обладнання.

Однак організація продовжує медійну кампанію з цього приводу і після завершення проекту, адже формування стійкої громадської думки не така вже й проста задача. Головне, втім, щоб пристрої дійсно працювали якісно та ефективно, нікому не заважали та приносили максимальну користь, адже без цього пропаганда буде зайвим витрачанням часу.

Монтаж приладів, як і передбачалось, був найскладнішим етапом проекту, але завдяки правильно розробленій стратегії цей етап пройшов ефективно, не зважаючи на обставини що виникали, та досяг в цілому своєї мети.

На початку було досягнуто домовленість з керівниками усіх структур, які мали б встановлювати та експлуатувати обладнання. Сам процес переговорів мав окреме, дуже важливе значення: керівництво входило в курс справи, розглядало пристрої, ціну та особливості експлуатації, під час чого змінювалось ставлення людей до цієї проблеми, вони позбавлялись всіляких неадекватних стереотипів стосовно неї, тощо.

Варто відзначити, що після презентації проекту, його цілей та завдань кожному з керівників відповідних структур, вони охоче йшли на співпрацю, гарантували цілковиту підтримку команди проекту в межах власної компетенції.

Процес встановлення маячків пройшов без будь-яких ексцесів, усі відповідальні особи дотримались своїх зобов’язань. Тут варто зазначити, що дізнавшись про ціни та експлуатаційні характеристики обладнання, а також безпосередньо ознайомившись з їхньою роботою, керівництво відповідних структур задумалось над тим щоб закуповувати „маячки” за власний кошт та продовжувати встановлювати їх на своїх об’єктах.

Як і передбачалось, основні ускладнення виникли зі встановленням звукосигнальних пристроїв на світлофорних об’єктах. Деякі з об’єктів, визначених за результатами опитування, виявились доволі складними, що викликало необхідність пошуку спеціальних технічних рішень для їхнього обладнання. Тривалий час весь колектив підприємства „Закарпаття – Світлофор” знаходився у вимушеній відпустці, викликаній відсутністю фінансування. Ця затримка, до якої додалися традиційні новорічно-різдвяні свята, змусила команду Проекту звернутися до Фонду з проханням продовжити термін реалізації проекту на один місяць.

Нажаль, абсолютно неможливим виявилось виконання одного з технічних завдань проекту – обладнання звукосигнальними пристроями ліфту в приміщенні Закарпатської ОДА. Ми отримали від керівництва ОДА дозвіл на такі роботи і гарантії сприяння, але жоден з виробників відповідних приладів не взявся за цю роботу. Ми зверталися до кількох підприємств, у тому числі до ТОВ „АТІЛОС”, але усі вони, ознайомившись з технічною документацією ліфту, зробили висновок про неможливість його обладнання звукосигнальними пристроями відповідного призначення.

Круглий стіл, який став підсумковим заходом проекту, як і планувалося, дав змогу усім структурам та організаціям, причетним до виконання даного проекту зокрема та до процесу забезпечення доступності міської соціальної та транспортної інфраструктури міста Ужгорода та Закарпатської області для людей з вадами зору, обмінятися враженнями щодо його результатів, думками щодо продовження розпочатої в рамках проекту справи, ідеями та пропозиціями. Крім того, лідери громадських організацій з інших регіонів України та Угорщини виявили бажання бути присутніми на даному заході. Ми охоче запросили їх щоб передати їм свій досвід забезпечення доступності для слабозорих та незрячих громадян, почути їхні враження, пропозиції та досвід у цій справі.